Чи варто вже зараз планувати дозвілля на природі або городні роботи? Раніше "травневі канікули" були невід'ємною частиною весни. Проте реформи та воєнний стан вносять у графік відпочинку українців важливі корективи.
Докладніше про вихідні й святкові дні в Україні в цілому, ситуацію з відпочинком у мирний час і у період воєнного стану, як змінились травневі свята (й куди поділись "травневі канікули"), а також чи матимуть українці додатковий відпочинок з нагоди травневих свят цього року, - читайте в матеріалі РБК-Україна нижче.
Читайте також: Не лише Страсний тиждень і Великдень: які дні квітня найважливіші у календарі ПЦУ
Головне:
- Святкові та неробочі дні: офіційно в Україні (згідно з КЗпП) - дев'ять основних "неробочих" свят, а також кілька найважливіших релігійних.
- "Травневі канікули": раніше тривалі вихідні у період травневих свят (1-2, а також 9 травня) були пов'язані з радянською ідеологією, аграрним циклом і збігом дат із Великоднем (що створювало умови для багатоденного відпочинку).
- Що зараз: 1 травня українці відзначають День праці, а 8 травня - День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років.
- Травневі свята 2026: під час воєнного стану норми КЗпП щодо вихідних днів на свята або їх "перенесення" (якщо вони припадають на вихідні) не застосовуються.
- Виключення: окремі компанії можуть встановлювати графік відпочинку своїх співробітників на власний розсуд.
Які свята в Україні - офіційні
Питання святкових і неробочих днів розкривається у Кодексі законів про працю (КЗпП).
Згідно зі статтею 73 КЗпП, в цілому
в Україні встановлено дев'ять святкових днів:
- 1 січня - Новий рік;
- 8 березня - Міжнародний жіночий день;
- 1 травня - День праці;
- 8 травня - День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років;
- 28 червня - День Конституції України;
- 15 липня - День Української Державності;
- 24 серпня - День Незалежності України;
- 1 жовтня - День захисників і захисниць України;
- 25 грудня - Різдво Христове.
Крім того, працювати українці не повинні (у мирний час) у
дні таких найважливіших релігійних свят:
- один день (неділя) - Пасха (Великдень або Світле Христове Воскресіння);
- один день (неділя) - Трійця (П'ятидесятниця або Зелена неділя).
Що змінилось під час війни
У статті 67 КЗпП йдеться про те, що
загальним вихідним днем в Україні є неділя.
Тим часом другий вихідний день (при 5-денному робочому тижні) може надаватися роботодавцями "підряд із загальним вихідним днем". Найчастіше, як ми розуміємо, йдеться про суботу.
Там же зазначається, що у випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним, він "переноситься на наступний".
Проте повномасштабне вторгнення РФ на територію України 24 лютого 2022 року та запровадження воєнного стану змінило ситуацію.
Окрім запровадження комендантської години та заборони масових зібрань, воєнний стан передбачає також призупинення дії низки законодавчих норм, які регулюють питання святкових і вихідних днів, або ж навіть відпусток.
Згідно зі статтею 6 схваленого у березні 2022 року закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", у цей період не застосовуються деякі норми певних статей КЗпП.
Йдеться зокрема про те, що
сьогодні в Україні офіційні та додаткові вихідні з нагоди свят скасовуються, не є обов'язковими (а отже й не переносяться).
Як змінились травневі свята в Україні
Раніше
1 травня було Днем міжнародної солідарності трудящих, тоді як 2 травня - його продовженням.
Ці дні, за радянською традицією, були святковими вихідними (2 травня вважалося "днем відпочинку" після "офіційної частини").
Українці продовжували влаштовувати "маївки" на природі або ж відпочивати в ці дві дати в іншому форматі аж до 2017 року, коли Верховна Рада змінила КЗпП і постановила, що свято - лише
1 травня (День праці).
Ще одним важливим святом радянських часів вважалося
9 травня - День перемоги (у Великій Вітчизняній війні).
Після старту в Україні процесу декомунізації, назву цього свята змінили на "День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років" (щоб відійти від радянського формулювання та зробити акцент на світовому контексті війни).
У цей же період 8 травня стало Днем пам'яті та примирення (пам'ятним, але робочим днем).
У 2023 році відбулась остаточна зміна календаря державних свят.
Після цього 9 травня в Україні почали відзначати День Європи, а
8 травня стало офіційним святковим і неробочим - Днем пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років.
Чому раніше траплялись "травневі канікули"
Раніше травневі свята в Україні могли супроводжуватись тривалими вихідними, які в народі називали навіть "травневими канікулами".
Від чотирьох днів до тижня відпочинку (а то й трохи більше) могло виходити
з огляду на кілька факторів:
- святкування 1-2 травня наприкінці тижня - наприклад у четвер-п'ятницю;
- рішення влади у конкретний рік про перенесення "вихідних і буднів" (окремо могли видаватись розпорядження про перенесення робочих днів так, щоб люди мали 4-5 вихідних буднів поспіль, а "зайвий вихідний" відпрацьовували в якусь із наступних субот);
- припадання на цей період Великодня (Світлого Христового Воскресіння) - тоді вихідні буквально "нашаровувалися" один на одний.
Крім того, деякі роботодавці могли дозволяти працівникам "продовжити" травневі вихідні за рахунок індивідуальних "днів відпустки" між 1-2 та 9 травня (а то й після цієї дати).
Традиція таких "травневих канікул" дісталась українцям у спадок від рядянських часів, коли травневі свята були ідеологічно важливими (у цей період зазвичай влаштовувались різні паради, демонстрації тощо).
Не менш важливим був і аграрний аспект, адже травень в Україні це також час "городів і картоплі". А тривалі вихідні давали необхідний людям час для сільськогосподарських робіт, якими займалася значна частина населення.
Чи будуть "травневі" вихідні цього року
Період травневих свят в Україні (і вихідних днів з огляду на них) скоротився після внесення відповідних змін до КЗпП (коли святкових вихідних днів стало менше і "травневі канікули" перестали бути щорічною реальністю).
Крім того, сьогодні ніяких "переносів" чи додаткових вихідних у травні (як і в будь-які інші місяці) офіційно немає взагалі - через запровадження воєнного стану та положення ЗУ щодо організації трудових відносин у цей період.
Так, навіть під час найважливіших світських або церковних свят (або ж після них) більшість державних служб і установ продовжують роботу у звичному режимі.
У 2026 році 1 та 8 травня припадають на п'ятницю, тож офіційно ці дні нічим не будуть відрізнятись від інших буднів.
Виключенням може стати рішення окремих компаній, адже приватні роботодавці мають право формувати графік відпочинку своїх співробітників у певні дні самостійно - на власний розсуд.
Отже, чи отримає хтось із українців додатковий вихідний з нагоди Дня праці чи Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років - залежить від конкретного роботодавця (керівництва тієї чи іншої компанії).
Нагадаємо, раніше у ПЦУ розповіли, чи правдиве твердження про те, що "у великі свята не можна розпочинати нових справ".
Читайте також, коли українцям відзначати Трійцю у 2026 році - від чого залежить точна дата свята.
При підготовці матеріалу було використано такі джерела: Кодекс законів про працю України, ЗУ "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", ЗУ "Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів", Wikipedia, прес-служба Комітету ВРУ з питань інтеграції України до ЄС, ЗУ "Про День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років".
