Одного відомого бренду замало: з якими жорсткими перевірками стикаються компанії в ЄС? Через повномасштабну війну Національний банк України запровадив жорсткі валютні обмеження, які фактично унеможливлюють пряме виведення капіталу за кордон. Попри це, провідні київські девелопери успішно запускають масштабні проєкти в Європі та Азії.
Які легальні схеми фінансування використовує український бізнес та чому закордонні банки влаштовують їм детальні перевірки – розлогіше у матеріалі РБК-Україна.
Головне:
- Робочі фінансові моделі: забудовники використовують закордонні активи, створені до 2022 року, та залучають локальні кредити у країнах будівництва.
- Локальні компанії: будівництво ведеться через спеціально відкриті місцеві фірми, що мінімізує ризики для материнських брендів в Україні.
- Суворий комплаєнс: найбільшим викликом для девелоперів є жорсткий фінансовий контроль та перевірка походження коштів закордонними банками.
- Капіталізація брендів: вихід на міжнародний ринок відкриває доступ до нових компетенцій та залучає іноземних інвесторів до українських проєктів.
Легальні схеми: як структурують капітал під час війни
Через війну в Україні діють жорсткі валютні обмеження НБУ, однак партнер практики IT та технологій в юридичній компанії Juscutum Петро Білик розповів у коментарі РБК-Україна про кілька робочих моделей фінансування закордонного бізнесу.
По-перше, зазначає юрист, девелопери можуть використовувати іноземні компанії або холдингові структури, які існували до 2022 року і мали капітал або активи за межами України. Друга модель – це залучення локального банківського або проєктного фінансування у країні будівництва.
Також, додає юрист, українські компанії можуть створювати спільні підприємства із локальними партнерами або продавати майбутні апартаменти через моделі, які дозволені місцевим правом: через ескроу, поетапні платежі, reservation agreements, попередні договори або інші інструменти, що захищають покупця.
Читайте також: Податок на подарунки в Україні: яка сума не оподатковується
Досвід компаній: як це працює на практиці
Цю модель фінансування підтверджують у "Креатор-Буд". Як зазначили в компанії, їхній проєкт реалізується через польську юридичну особу. Угоди з інвесторами укладаються в Польщі, а розрахунки здійснюються у злотих або євро через тамтешні банківські установи, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства.
Тим часом компанії "Інтергал-Буд" та Stolitsa Group не зазначають офіційно про фінансові моделі своїх британських та угорських проєктів. Проте їхня робота може структуруватися за аналогічною схемою.
Будівництво на зовнішніх ринках ведеться через спеціально створені місцеві фірми, які відкривають під конкретний об'єкт. Це дозволяє залучати кошти безпосередньо в країні будівництва та мінімізувати корпоративні ризики для материнської компанії в Україні.
Головний біль забудовників: закордонний фінансовий контроль
Як розповідає Петро Білик, окремий виклик для українських компаній повʼязаний з іноземними банками. Адже одного лише сильного бренду в Україні та презентації недостатньо для проходження фінансового моніторингу.
"Він перевірятиме UBO (від англ. Ultimate Beneficial Owner, кінцевий бенефіціарний власник, – Ред.), джерело походження коштів, податкову історію, санкційні ризики, репутацію, структуру групи, пов’язаних осіб, договори позики, історію накопичення капіталу, бухгалтерську звітність, рух коштів і економічний сенс операції", – пояснює юрист.
Незважаючи на ці труднощі, українські компанії отримують і переваги від виходу на закордонні ринки.
Як зауважує CEO та засновник Taryan Group Артур Мхітарян, масштабування бізнесу за кордон розширює людський потенціал всередині компанії, оскільки міжнародна присутність відкриває доступ до нових компетенцій та партнерств.
Крім того, це капіталізує українські бренди: за інформацією Taryan Group, до 30% інвесторів у їхніх київських проєктах були саме іноземцями.
