У майбутнього прем'єр-міністра Великої Британії, попри прихильність до України, багато внутрішніх турбот Енді Бернем офіційно очолив Лейбористську партію Великої Британії і найближчим часом стане прем'єр-міністром.
РБК-Україна розповідає, з якою програмою він йде на посаду і як ставиться до України.
Головне:
- Зміна влади в Британії: Енді Бернем замінить Кіра Стармера через брак назрілих реформ у країні.
- Політичний бекграунд: Бернем має понад 20 років досвіду у великій політиці, зокрема очолював МОЗ та Великий Манчестер з 2017 року.
- Підтримка України: У 2022 році запустив ініціативу United for Ukraine, а у 2023 році став співзасновником міжнародної "Мережі незламних міст".
- Курс на майбутнє: Заявив, що допомога Києву не похитнеться, але його пріоритетом буде вирішення внутрішніх проблем Великої Британії.
РБК-Україна вже детально писало про обставини заміни прем'єр-міністра у Великій Британії. Кір Стармер за два роки перебування на посаді так і не зміг запустити реформи, які давно назріли у більшості сфер британського життя.
Енді Бернем натомість має привнести новий імпульс і заодно поправити рейтинги лейбористів.
Хоч протягом останніх років він був мером Великого Манчестера, Бернем не новачок у великій політиці. Родом із промислового Ліверпуля, Бернем походить з родини середнього класу.
Майбутній політик навчався в державних католицьких школах, адже має ірландське походження. За власними свідченнями Бернема, це значною мірою вплинуло на його світогляд.
Вищу освіту політик здобував у Кембриджському університеті, де вивчав англійську літературу. Після завершення навчання рухався за партійною лінією всередині Лейбористської партії – від помічника члена парламенту до радника міністра культури.
У 2001 році Бернем вперше обрався до парламенту, а згодом влився і в урядові команди Тоні Блера та Гордона Брауна. В різний час він обіймав посади головного секретаря Казначейства, міністра культури, медіа та спорту, а також міністра охорони здоров'я.
Коли у 2010 році лейбористи програли вибори, Бернем двічі намагався стати лідером партії, але тоді не досяг успіху. Тож згодом, у 2017 році, він зосередився на місцевій політиці та став мером Великого Манчестера.
На новій посаді йому вдалося дистанціюватися від невдач лейбористів на національному рівні й водночас вибудувати власний імідж успішного регіонального лідера. Серед іншого, це одна з головних причин, чому Бернема знову запросили повернутися до великої політики.
Переконання і світогляд
У британських медіа Енді Бернема давно охрестили "Королем Півночі" за його послідовну боротьбу проти домінування Лондона в економічному та політичному житті країни.
Світогляд нового лідера описують як м'який лівоцентристський, але з прагматичним та соціально орієнтованим ухилом, спрямованим на захист інтересів робітничого класу.
Бернем відстоює ідею радикальної децентралізації державної політики. Він переконаний, що надмірна концентрація влади в столиці шкодить країні, тому прагне передати більше фінансових та адміністративних повноважень у регіони.
В економічній сфері Бернем є прихильником активного державного втручання та інвестицій у суспільне благо.
Головним його тріумфом на посаді мера Манчестера стало повернення громадського транспорту під контроль громади та запуск єдиної системи Bee Network (інтегрованої транспортної мережі, яка об'єднала місцеві автобуси, трамваї та потяги під єдиним тарифом і брендом).
Крім того, Бернем послідовно виступає за масштабне будівництво доступного муніципального житла та жорстке регулювання ринку оренди.
У питаннях внутрішньої безпеки та боротьби зі злочинністю політик поєднує посилення роботи поліції з подоланням бідності як першопричини правопорушень. Свого часу він зміг вивести з глибокої кризи поліцію Великого Манчестера, змінивши її керівництво та повернувши патрульних на вулиці громад.
Натомість у міграційній політиці Бернем намагається балансувати. Свою позицію він формулює навколо ідеї чітко контрольованої міграційної системи, яка має бути гнучкою та прив'язаною до реальних потреб локальних ринків праці.
Погляди на зовнішню політику
Енді Бернем традиційно позиціонує себе як політик, зосереджений на внутрішньому порядку денному. Раніше він навіть обіцяв звести до мінімуму закордонні візити заради вирішення системних криз усередині країни.
Разом з тим, позиція його команди щодо зовнішньої політики є досить чіткою. Як нещодавно написав сам політик у своїй програмній колонці для видання The Times, зовнішньополітичними пріоритетами нового уряду будуть зміцнення національної безпеки Великої Британії, захист чинних альянсів та поглиблення співпраці з європейськими сусідами.
Щодо питань безпеки Бернем повністю підтримує членство Великої Британії в НАТО, а також виступає за збереження активної ролі країни в системі загальноєвропейської безпеки.
У відносинах із Європейським Союзом він намагається поєднувати власні проєвропейські переконання з тверезим прагматизмом. Бернем не планує форсувати болюче та політично чутливе питання повернення Британії до спільного ринку ЄС чи митного союзу, щоб не поглиблювати суспільний розкол.
Натомість він робить ставку на послідовне зближення з Євросоюзом через точкові, практичні угоди – зокрема, у сферах безпеки, торгівлі, боротьби з нелегальною міграцією та захисту критичної інфраструктури.
Водночас Бернем демонструє більш стриману та критичну позицію щодо США, порівняно зі своїми попередниками. Побоюючись подальших розколів у британській політиці за американським зразком, він схильний тримати певну дистанцію у відносинах із Вашингтоном.
Бернем і Україна
На посаді мера Великого Манчестера Енді Бернем здобув репутацію одного з найактивніших прибічників допомоги Україні серед регіональних лідерів Британії.
Навесні 2022 року він разом із партнерами з півночі Англії запустив гуманітарну ініціативу United for Ukraine для допомоги українським біженцям.
Згодом, у 2023 році, спільно з мером Ліверпуля Стівом Ротерамом він став одним із засновників міжнародної "Мережі незламних міст" (Unbroken Cities Network). Ця структура, створена на запит мера Львова Андрія Садового, зосередилася на підтримці українських муніципалітетів, що постраждали від російських атак, а також на розвитку медицини, протезування та психологічної реабілітації військових і цивільних.
Манчестер неодноразово приймав делегації українських мерів, зокрема очільників Львова та Бучі, для обміну досвідом у сфері цивільного захисту, ліквідації наслідків обстрілів та кризового управління.
У тій-таки колонці для The Times Бернем окремо підкреслив, що за його лідерства британська підтримка України не похитнеться, адже безпека Сполученого Королівства та всієї євроатлантичної зони напряму залежить від результату війни.
Водночас політик наголосив на важливості розвитку партнерства не лише на державному рівні, а й безпосередньо між містами та громадами. Проте, попри особисту прихильність Бернема, певні виклики для двосторонніх відносин залишаються.
Хоч в Об'єднаному Королівстві зберігається абсолютний консенсус щодо підтримки України, великого досвіду в міжнародній політиці новий лідер лейбористів не має. До того же, його першочерговим завданням на посаді буде гасіння внутрішніх соціально-економічних пожеж. Теоретично, це може дещо змістити фокус уваги Лондона з міжнародного порядку денного – принаймні на найближчі місяці.
Питання – відповідь (FAQ):
– Хто такий Енді Бернем і яку посаду він обіймав до призначення прем'єром?
– Енді Бернем – досвідчений британський політик-лейборист, який з 2017 року очолював Великий Манчестер на посаді мера. Раніше він працював в урядах Тоні Блера та Гордона Брауна, де керував Міністерством охорони здоров'я, а також Міністерством культури, медіа та спорту.
– Як Енді Бернем ставиться до допомоги Україні у війні проти Росії?
– Він є активним прибічником України та неодноразово наголошував, що безпека Великої Британії та НАТО прямо залежить від перемоги Києва. За його ініціативи у Британії запустили програму допомоги біженцям United for Ukraine та міжнародну мережу муніципалітетів Unbroken Cities Network.
– Чи зміниться політика Лондона щодо України за нового прем'єр-міністра?
– Офіційна підтримка України з боку Сполученого Королівства залишиться непохитною, оскільки в британському парламенті зберігається повний консенсус щодо цього питання. Проте фокус уваги уряду на перших етапах може дещо зміститися на розв'язання гострих внутрішніх соціально-економічних криз у самій Британії.
