Першим пріоритетом для держави залишається армія, тому для відновлення потрібні нові донори, вважає Олена Шуляк Україна отримає нове міжнародне фінансування для програм відновлення житла. Однак навіть останні 140 млн євро, домовленості щодо яких були досягнуті під час Ukraine Recovery Conference 2026 (URC 2026), не покриють усіх потреб людей, чиї домівки були пошкоджені або знищені внаслідок російських атак.
Про це РБК-Україна повідомила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
Головне:
- Недостатність залучених коштів: Підписаної на URC 2026 угоди на 140 млн євро бракує для покриття всіх потреб громадян, чиє житло було пошкоджене або знищене.
- Оборона – головний пріоритет: Більша частина держбюджету (понад 1 трлн грн) іде на сили безпеки та оборони, а також на соціальні виплати, тому житлові програми потребують додаткового зовнішнього фінансування.
- Пошук нових донорів: Попри залучення Світового банку, Банку розвитку Ради Європи та інших партнерів, Україні необхідно розширювати коло міжнародних донорів для програми "єВідновлення".
- Алгоритм дій на місцях: При місцевій владі працюють комісії, які після обстрілів протягом 30 днів мають провести обстеження та визначити подальшу долю житла (ремонт, демонтаж чи видача сертифікатів).
- Три складові відбудови: Успіх відновлення житлового фонду залежить від оперативної роботи місцевих комісій, наявності держкоштів та безперервної підтримки західних партнерів.
За її словами, значна частина українського бюджету сьогодні спрямовується на сили безпеки й оборони – йдеться про понад 1 трлн гривень. Водночас програмам, пов’язаним із забезпеченням людей житлом, завжди бракує коштів у тому обсязі, який був би потрібен для одночасного закриття всіх потреб.
Шуляк нагадала, що з 2023 року держава запроваджує програми підтримки для людей, чиє житло було пошкоджене або знищене внаслідок російської агресії. Зокрема, працює "єВідновлення", яке дозволяє отримувати компенсації за пошкоджене або знищене житло.
До фінансування таких програм долучилися, зокрема, Світовий банк, згодом – Банк розвитку Ради Європи. Крім того, під час URC 2026 у Гданську була підписана додаткова угода на фінансування програм, пов’язаних із пошкодженим і знищеним житлом, на 140 млн євро.
"Але навіть така сума не є достатньою для того, щоб одночасно забезпечити всіх людей, які залишилися без домівок або потребують компенсації за пошкоджене житло. Тому Україні потрібно продовжувати працювати з міжнародними партнерами і розширювати коло донорів для житлових програм", – зауважила Олена Шуляк.
Вона нагадала, що український бюджет також підтримується за рахунок міжнародних програм. Зокрема, Україна нещодавно отримала перший транш у 3,2 млрд євро в межах дворічної допомоги, загальний обсяг якої має становити 90 млрд євро. Однак з огляду на масштаб потреб цих коштів усе одно недостатньо.
"Першим пріоритетом держави залишаються безпека й оборона. Другим великим напрямом є соціальні видатки, зокрема пенсійне забезпечення. З початку повномасштабного вторгнення пенсії продовжують виплачуватися у визначені строки, а щороку в березні проводиться індексація. Вже потім кошти виділяються на інші потреби – зокрема, на "єВідновлення" і інші програми підтримки громадян", – пояснила Шуляк.
Читайте також: Частка місцевих податків у доходах громад впала до 22-23%: у Раді назвали причини
Коментуючи наслідки останніх атак на Київ і область, Шуляк зазначила, що в таких випадках ключову роль на першому етапі відіграють органи місцевого самоврядування. По всій країні при місцевій владі створені відповідні комісії, які мають реагувати на випадки пошкодження або знищення житла.
За законодавством, після звернення людини комісія має відреагувати протягом 30 днів. Вона повинна зафіксувати факт пошкодження, організувати технічне обстеження із залученням відповідних фахівців і визначити подальший шлях для конкретного будинку чи квартири.
"За результатами такого обстеження може бути кілька сценаріїв. Частину будинків можна буде відремонтувати, усунувши пошкодження. Водночас можуть бути об’єкти, які вже неможливо відновити капітальним ремонтом і які доведеться демонтувати. Саме технічне обстеження має дати відповідь, чи люди отримуватимуть житлові сертифікати, чи ремонт може бути профінансований іншим способом", – зауважила Олена Шуляк.
Таким чином подальше відновлення пошкодженого й знищеного житла залежатиме одночасно від швидкої роботи місцевих комісій, наявності коштів у державних програмах і подальшої підтримки міжнародних партнерів, підсумувала нардепка.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, що українці зможуть фіксувати пошкоджене майно за спрощеною процедурою.
Читайте також: Пошкоджені та знищені будинки в Києві. У Раді пояснили, хто і куди повинен вносити дані
